- табунник
- -а, ч.Той, хто наглядає за табуном (у 1 знач.) на випасі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
табунник
Смотреть что такое "табунник" в других словарях:
табунник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ТАБУН — муж. конское стадо; табун делится на косяки, по числу жеребцов, со своими кобылами; местами говорят табун белок, гусей, рыбы, стая, руно, юрово. Юртовские татары (астрах.) делились на табуны, волости, с табунными головами или мурзами. Киргизы… … Толковый словарь Даля
мешини — ши/н, мн., діал. Шкіряні штани вовною всередину (у пастухів і табунників) … Український тлумачний словник
табунницький — а, е. Прикм. до табунник … Український тлумачний словник
пастух — (той, хто пасе череду тощо); табунник, гуртівник (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); чередник (перев. великої рогатої худоби); чабан, вівчар; ватаг (старший чабан); отарник (овець і кіз); козій, козар (кіз); свинар, свинопас (свиней);… … Словник синонімів української мови
